КЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

                   Тарасик  набігавсь,                         

                   примчав  із  двора.

                   Уже  й  за  уроки

                   сідати  пора.

                  Ось  віршика  вивчив,

                   задачі  зробив.

                  В  щоденник  заглянув

                  тривогу  забив.

                  Гласить  неодмінний

                  шкільний  записник:

                 «Принести  до  школи

                  клумачний  словник».

                 Завдання  у  класі

                 він  сам  записав.

                 А  що  за  словник  то  —

                 і  досі  не  взнав.

                 Прибіг  до  бабусі,

                 що  прала  рушник:

                 —  А  що  таке,  —  каже,

                 клумачний  словник?

—  Клумачний?  —  бабуся

на  те  хлопчаку.  —

Та,  мабуть,  що  носять

його  в  клумаку!

Сестричка  сміється,

швидка  на  язик:

—  Сам,  —  каже,  —  доклумай,

який  це  словник!

Та  це  вам  не  шахи,

це  вам  не  лото:

кого  не  спитає  —

не  знає  ніхто.

Спитав  у  сусіда  —

вже  дещо  нове:

—  В  нас,  —  каже,  —  в  будинку

письменник  живе.

По  радіо  мову

веде  про  слова.

Слова  —  це  перлини,

це  дивні  дива!

Піди  ти  до  нього  —

у  нього  книжки.

Він  знає  й  розкаже

про  всі  словники.

Ну  що  ж,  як  розради

немає  ніде,

в  квартиру  поета

Тарасик  іде.

Ось  дзвонить,  заходить:

—  Будь  ласка,  —  гука,  —

клумачного  дайте

мені  словника!

Поет  усміхнувся:

—  Ти  просиш  дарма:

клумачного,  —  каже,

в  природі  нема.

Клумачний...  То,  мабуть,

почулось...  Пробач,

бо  той,  хто  тлумачить,

той  зветься  —  тлумач.

Буває,  що  слово

відоме  давно,

а  знає  не  кожен,

що  значить  воно.

І  тут  у  пригоді

стає  визначник

скарбів  наших  мовних  —

тлумачний  словник.

Тарасику,  світла

твоя  голова,

Ану,  зустрічав  ти,

наприклад,  слова:

красуля,  красоля?

Словник  розгорни  —

і  зразу  побачиш,

що  значать  вони:

красуля  —красуня,

красоля  —  цвіток.

І  тут  же:  краснуха  —

хвороба  діток.

Оце  ж  і  тлумачний

словник!  Зрозумів?

А  є  словники  ще  —

походження  слів.

Любити  життя  —

звідси  йде  життєлюб.

А  шлюб  —  від  слюбитися

слюб  —  отже  й  шлюб!

Вивчатимеш  мову:

слова  —  в  голові,

любов  до  них  —  в  серці,

в  самому  єстві.

—  Слова  в  голові?  —

розсміявся  хлопчак.  —

То,  значить,  для  слів

не  потрібний  клумак!

Радіє  письменник

з  тямкого  дружка:

—  Як  любиш,  наука

тобі  не  важка.

Ціннюща  в  людини

до  знань  ненасить.

І  їх  за  плечима,

тих  знань,  не  носить.

—  Спасибі!  —  Тарасик

додому  побіг.

І  ледве,  зраділий,

ступив  за  поріг:

—  Доклумав!  —  гукає

сестричці  своїй.

А  потім  біжить

до  бабусі  мерщій.

Примчавши  на  кухню,

червоний,  як  мак:

—  Бабусю,  —  кричить,  —

не  підходить  клумак!

Ціннюща  в  людини

до  знань  ненасить.

І  знань  за  плечима,  —

гука,  —  не  носить!

                    Дмитро Білоус
Найповніший тлумачний словник української мови онлайн